Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Особа оскаржила до суду постанову Інспектора ДАБІ про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення вимог частини першої статті 188-42 КУпАП (Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду).
Позивач покликався на те, що ДАБІ склала припис, в якому було зазначено, що про його виконання потрібно повідомити до 10 лютого 2016 року, а оспорювана постанова була винесена 27 січня 2016 року, таким чином швидше на 15 днів. При цьому акт, протокол та припис не складалися в присутності позивача і не надавалися ці документи для підпису, та на об'єкті не ведуться жодних будівельних чи підготовчих робіт.
Суд першої інстанції задовольнив позов, оскільки відповідачі не надали достатніх та належних доказів вчинення адміністративного правопорушення позивачем.
Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції, а у задоволенні позову відмовив. Апеляційний суд керувався тим, що перевірка проведена в межах компетенції, акт, протокол та припис складені у відповідності до вимог законодавства. Припис вручений позивачу під розписку, в установленому законом порядку припис не оскаржений, а тому є чинним і обов'язковим до виконання, тому невиконання вимог припису тягне за собою відповідальність, яка визначена частиною першою статті 188-42 КУпАП.
ВС скасував судові рішення у справі та направив її для нового розгляду до суду першої інстанції.
Суд касаційної інстанції зазначив, що з аналізу положень статті 41 Закону № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватись лише під час виконання відповідними суб'єктами підготовчих та будівельних робіт.
Отже,за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об'єктів, які знаходяться в процесі будівництва. А виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв'язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об'єкту.
На думку колегії суддів, після реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об'єкту до самочинного в силу його узаконення.
Тому КАС ВС дійшов висновку, що не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об'єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.
В матеріалах справи, яка розглядається міститься свідоцтво про право власності на нерухоме майно - житловий будинок, також міститься зареєстрована Департаментом ДАБІ декларація про готовність об'єкта до експлуатації. А свідоцтво оформлено до проведення перевірки.
КАС ВС зауважив, що до адміністративної відповідальності може бути притягнута особа лише за наявності факту вини. А невиконання вимог приписів, які вчинені не на підставі та не у межах повноважень визначених нормативно-правовими актами України, виключає притягнення особи до відповідальності (постанова від 02.10.2018 у справі № 465/1461/16-а).
Джерело: Українське право від 23.10.2018 року
_03_03.png)
