Рада схвалила зміни до КПК, відповідно до яких суддям надано вагомий важіль впливу на бездіяльність органів досудового розслідування та їхніх процесуальних керівників.

Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування», передає «ЗіБ».

Законом удосконалено правила покарання слідчих і прокурорів за порушення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.

Закон наділяє учасників провадження правом заявляти клопотання про закриття кримінального провадження за наявності умов, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом. Причому слідчий, прокурор будуть зобов’язані розглянути його впродовж 3-х днів з моменту подання. Відмову в задоволенні такого клопотання можна буде оскаржити до слідчого судді та в апеляційному порядку.

Законом внесено зміни до статті 307 КПК, якими передбачено встановити, що ухвала слідчого судді, якою задоволено скаргу на рішення, дії чи бездіяльність органу досудового розслідування, направляється керівнику органу, службовою, посадовою особою якою є слідчий, прокурор, для організації проведення службового розслідування та вирішення питання щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Аби слідчі та прокурори не затягували з прийняттям рішень, уносяться зміни до статті 130 КПК, статті 1191 Цивільного кодексу, статей 2, 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». Підставою для звернення щодо компенсації стане ухвала суду, якою задоволено скаргу на будь-яке рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора під час досудового розслідування.

Якщо держава буде змушена виплатити таке відшкодування, вона отримає право зворотної вимоги до винних осіб. Причому не лише в разі встановлення в їхніх діях складу кримінального правопорушення, як зараз, а й за наявності ознак дисциплінарного проступку. Більше того, таке відшкодування може застосовуватися незалежно від спливу відповідних строків та дії дисциплінарного стягнення.

Також внесено зміни до ст.1191 Цивільного кодексу, якими передбачено, що уточнення про наявність ознак дисциплінарного проступку для регресної вимоги до винної особи без строку давності може зачіпати і суддів. Наприклад, у випадках присудження компенсації за рішеннями Європейського суду з прав людини.