Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
15 грудня 2017 року набули чинності довгоочікувані зміни до процесуального законодавства України, серед яких найбільш інноваційною стало запровадження процедури врегулювання спору за участю судді. В Україні це нововведення наразі перебуває на етапі свого формування та безпосереднього розвитку в практичній площині. Водночас у таких країнах, як Німеччина, Австрія, Велика Британія, США судова медіація вже досить тривалий час успішно працює, а результати практики її застосування свідчать про беззаперечну ефективність цієї процедури примирення конфліктуючих сторін.
Актуальність цього питання також обумовлена тим, що примирювальна процедура є доволі вагомою альтернативою звичній судовій. Однак, на відміну від останньої, урегулювання спору за участю судді дозволяє сторонам віднайти взаєморозуміння, зняти зайву емоційну напругу та налагодити взаємодію з метою прийняття найбільш взаємовигідного, а не компромісного рішення.
До того ж у межах цієї процедури переговори відбуваються без звичного судового формалізму, а суддя виконує роль посередника між сторонами, який допомагає їм у вирішенні спору. Його головне завдання полягає в тому, щоб створити атмосферу довіри на цій стадії звернення до суду та встановити взаємозв'язок між сторонами та їхніми адвокатами задля розв’язання конфлікту.
Впроваджена процедура врегулювання спору за участю судді в усіх процесуальних кодексах, за винятком деяких незначних винятків, є подібною. Тому в рамках цієї статті ми будемо розглядати її на прикладі цивільного судочинства, що регулюється положеннями цивільно-процесуального кодексу України (ЦПК України).
Сам порядок врегулювання спору передбачений ст. 201-205 глави 4 розділу ІІІ Цивільного процесуального кодексу України.
Врегулювання спору за участі судді – це процедура мирного вирішення спору шляхом проведення нарад за участі судді до початку розгляду справи по суті для досягнення врегулювання такого спору між сторонами, з урахуванням можливих шляхів мирного вирішення на основі судової практики та аналогічних справах зі строком провадження не більше тридцяти днів, з початку її проведення.
Переваги врегулювання спору за участі судді:
- швидке врегулювання спору на ранній стадії;
- проведення засідань у приватному порядку на умовах конфіденційності;
- судове рішення не підлягає оскарженню;
- сторони суттєво економлять свій час та значні судові витрати (держава повертає частину судового збору);
- спір врегульовано, тільки якщо обидві сторони задоволені домовленістю.
До слова, в Канаді до 80% справ завершуються саме за допомогою досудового врегулювання за допомогою судді.
Водночас, варто звернути увагу і на певні недоліки та дискусійні моменти законодавчого забезпечення такої процедури:
- обмеження можливості сторін врегулювати спір за участі судді виключно до початку розгляду справи не дає такої можливості зробити це під час розгляду справи, тим самим обмежуючи ефективність процедури;
- формат спільних та закритих нарад за участю судді, що не підлягатимуть фіксуванню, містить певний прихований корупційний ризик;
- неможливість продовження встановленого законодавцем 30-денного строку, впродовж якого сторони мають домовитись (за част. 1–2 ст. 205 ЦПК) може мати наслідком недосягнення домовленості між сторонами, яким для цього забракне часу;
- передбачений порядок припинення врегулювання спору за участі судді (з підстав, передбачених п. 1–3 част. 1 ст. 205), внаслідок якого справа передаватиметься на розгляд іншому судді (якого призначить Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система), а отже існує високий ризик використання недобросовісними сторонами механізму умисного «невдалого» врегулювання спору за участі судді як альтернативи відводу останнього.
Дії сторін для врегулювання спору за участі судді:
Дії судді для врегулювання спору за участі судді:
Під час врегулювання спору за участі судді забороняється:
Варто зазначити, що спір не може бути вирішений в рамках мирного врегулювання (ч. 1 ст. 205), якщо сторона подасть клопотання про припинення врегулювання спору за участю судді, у разі закінчення строку на врегулювання або за ініціативою судді у разі затягування врегулювання спору будь-якою із сторін.
Про відповідне припинення врегулювання виноситься ухвала, оскарження якої не передбачене. Цією ж ухвалою суддя вирішує питання про поновлення провадження у справі. Якщо сторони не досягли консенсусу внаслідок проведення мирного вирішення спору - повторне проведення врегулювання спору за участю судді не дозволяється.
Цивільний процесуальний кодекс України передбачає обставини за якими не допускається врегулювання спору за участі судді:
Таким чином, врегулювання спору за участі судді має багато переваг порівняно із загальним судовим порядком розв’язання спорів. Зокрема, для сторін це економія як часових, так і фінансових ресурсів, забезпечення вирішення справи на ранній стадії, урегулювання спору на умовах дотримання конфіденційності, можливість збереження або відновлення ділових взаємин з іншою стороною та гарантія виконання рішення у випадку проведення успішної процедури.
Зі свого боку для суддів це безумовна можливість прискорити процес розгляду справ невеликої тяжкості, а також уникнути зайвого навантаження.
Безумовно, на початку процедура врегулювання спору за участю судді може на практиці зіткнутися з певними труднощами, пов'язаними з її застосуванням. Однак це не має бути значною перепоною на шляху до впровадження в українському законодавстві дійсно прогресивного інституту – судової медіації. Існування цього механізму дозволить учасникам процесу забезпечити їхнє право на ефективний судовий захист своїх порушених інтересів, зокрема через призму примирення сторін та заохочення до взаємоповаги.
_03_03.png)
