Сім аргументів, чому законопроєкт № 5068 провалить судову реформу, – звернення ВРП

Вища рада правосуддя вчергове звертає увагу народних депутатів України, Президента України на необхідність доопрацювання законопроєкту № 5068 задля недопущення конституційної кризи та колапсу судової влади.

20 липня 2021 року Верховна Рада України збирається на позачергове засідання. До порядку денного включено, в тому числі, питання щодо скасування рішення Верховної Ради України про прийняття у другому читанні та в цілому проєкту Закону № 5068 (про внесення змін до деяких законів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя).

Звертаємо увагу на таке.

1. Неконституційність норм законопроєкту № 5068

14 липня 2021 року Парламент ухвалив законопроєкт № 5068 «Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», норми якого не відповідають Конституції України, висновкам Конституційного Суду України та міжнародним стандартам. Детальніше про це ВРП вказувала у консультативному висновку.

Фактично законопроєкт передає Етичній раді повноваження з накладення своєрідного «вето» на призначення особи через її недоброчесність, що надає владні повноваження та функції з контролю за суб’єктами формування Вищої ради правосуддя організації, що не наділена такими функціями і не має статусу органу державної влади. 

Під час прийняття законів Верховна Рада України має враховувати рішення Конституційного Суду України щодо норм, які вже були предметом його розгляду та визнані неконституційними. Вивчаючи законопроєкт № 5068, ВРП дійшла висновку про неврахування  Рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2020 року № 4-р/2020, яким було визнано неконституційною норму про утворення Комісії з питань доброчесності та етики, до повноважень якої віднесено оцінку відповідності члена або кандидата до складу ВРП принципам добросовісності та етичним нормам судді. Це стосується Закону України № 193-IX, який був відмінений як неконституційний.

Вбачається спроба законопроєктом № 5068 всупереч статті 131 Конституції України вкотре втрутитись у діяльність судової влади, хоча у конституційній демократії судова влада та суди не мають зазнавати кардинальних змін, оскільки це є посяганням на принципи верховенства права, демократії, поділу влади, незалежності суддів та інші конституційні цінності.

Законопроєктом також передбачено, що з дня внесення подання про звільнення члена ВРП з посади з підстав невідповідності критеріям доброчесності такий член ВРП відсторонюється від посади, а його повноваження зупиняються до ухвалення рішення органом, що обрав (призначив) цього члена ВРП.

Можливість відсторонення члена ВРП від виконання обов’язків є аналогом кримінально-процесуального переслідування особи, при цьому застосовувати її пропонується за рішенням дорадчого органу, яким є Етична рада. У разі ухвалення законопроєкту з таким формулюванням буде створено прецедент – з’являться підстави для необмеженої можливості усунення поза межами кримінальної, адміністративної, дисциплінарної відповідальності будь-якої особи, яка перебуває  на публічній службі.

ВРП наголошує: наразі законодавством України передбачені всі необхідні механізми та процедури для перевірки відповідності членів ВРП критеріям професійної етики та доброчесності. Створення органу, який не має під собою конституційної основи, та реформування судової влади у завідомо неправовий антиконституційний спосіб прирікає реформу на провал.

2. Законопроєкт № 5068 не відповідає зобов’язанням України перед МВФ

Міжнародні зобов’язання, взяті Україною перед Міжнародним валютним фондом для отримання чергового траншу, не передбачають жодної необхідності порушення норм Конституції України.

Однією з вимог для отримання траншу від МВФ є реформування Вищої ради правосуддя, а також врегулювання інших питань та проведення необхідних реформ. Однак самі зобов’язання не передбачали що саме голос міжнародних експертів буде вирішальним під час вирішення кадрових питань формування органів судової влади України. Тобто вимогою було реформування ВРП, а не передача усієї влади міжнародникам шляхом нехтування Конституцією, незалежністю та державним суверенітетом.

Як зазначив під час брифінгу представник МВФ Джеррі Райс, «потрібен подальший прогрес в декількох інших областях, щоб підтримати завершення першого огляду в рамках програми, яку підтримує МВФ».

Крім того, реформування за участю міжнародних експертів не гарантує його досконалості. Досвід формування Вищого антикорупційного суду продемонстрував, що участь міжнародних експертів не гарантує успіх чи винятковість суддів, які обіймають свої посади. Про це свідчать кількість скарг на діяльність суддів ВАКС, поданих до Вищої ради правосуддя та системне зниження рівня довіри до суддів ВАКС, який вже зараз наближається до середньостатистичного рівня довіри до судів України.

3. Перекладання відповідальності за реформу на іноземців

Вища рада правосуддя вкотре наголошує, що неконституційні норми законопроєкту № 5068 перекладають відповідальність за перебіг та результати змін з громадян України та державних органів України на кількох іноземних експертів.

Міжнародні експерти не зможуть відповісти, у разі необхідності, перед українським законодавством чи народом України за проведені реформи, а Україна жодним чином не зможе контролювати на цих експертів.

Тобто міжнародні експерти при всій повноті влади, якою їх наділяє законопроєкт № 5068, не будуть нести жодної відповідальності за прийняті рішення.

Наразі Міністерство закордонних справ України не володіє інформацією про перелік конкретних проєктів чи міжнародних експертів, які будуть задіяні при відборах до ВККСУ та ВРП, що не дає жодної інформації про компетентність, доброчесність чи інші критерії тих, хто прийматиме рішення державного рівня.

4. Жоден суд, орган судової влади чи суддівська асоціація не підтримали законопроєкт № 5068

У 2021 році в межах Програми реформування сектору юстиції «Нове правосуддя» Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) проведено незалежне опитування суддів стосовно довіри до інституцій.

На запитання, чи є виправданим залучення представників громадськості до конкурсного добору суддів та кваліфікаційного оцінювання суддів, відповіли «категорично не погоджуюсь» 60% від загальної кількості опитуваних суддів, 18% суддів відповіли «і так, і ні». Тобто 78% опитаних вважають, що з кадровими питаннями у судовій владі можна впоратися без залучення додаткових експертів.

На запитання, чи було виправданим та позитивним кроком залучення міжнародних експертів до конкурсного добору суддів Вищого антикорупційного суду, «категорично не погоджуюсь» відповіли 41% опитаних суддів, 17% опитаних дали відповідь – «неоднозначно». Тобто 58% опитаних суддів вважають, що залучення міжнародних експертів не виправдало себе.

При цьому рівень довіри до судів серед користувачів судових послуг зростає (з 28% у 2019 році до 35% у 2021 році). Зростає також рівень довіри суддів і до ВРП, що наразі складає 78%.

Рівень довіри суддів до громадських (неурядових) організацій найнижчий – до 14%.

Жоден з українських судів, органів судової влади, суддівських асоціацій не підтримали законопроєкт № 5068. Це може призвести до суцільного спротиву, оскільки при реформуванні судової гілки влади голос суддівської спільноти має бути вирішальним та врахованим першочергово.

5. При реформуванні ВРП ключовим має стати голос суб’єктів призначення

ВРП є колегіальним органом, суб’єктами призначення членів Ради є представники від суддів, адвокатів, прокурорів, науковців, Верховної Ради України та Президента України. Висловлення недовіри ВРП – це висловлення недовіри всім суб’єктам формування органу.

З метою залучення усіх зацікавлених сторін та суб’єктів призначення Вища рада правосуддя започаткувала формат національного обговорення. У п’яти масштабних дискусіях брали участь судді, кандидати на посади суддів, міжнародні експерти, прокурори, адвокати, науковці, депутати та інші сторони. Ключовим в усіх дискусіях було залучення зацікавлених сторін всередині держави до розробки спільної концепції реформування ВККСУ та ВРП.

Усі учасники були категорично налаштовані стосовно концепції, де вирішальний голос у питаннях віддавався міжнародним експертам. Учасники дійшли спільної думки, що міжнародні експерти можуть виконувати виключно дорадчу функцію у формуванні судових органів в Україні.

Норми законопроєкту № 5068 викликали значний спротив, але позиція та пропозиції професійної спільноти України були повністю проігноровані.

Це може призвести до блокування з боку суб’єктів призначення процесів відбору членів ВРП, що, у свою чергу, заблокує процес формування ВРП та її роботу у подальшому.

Зазначаємо, що жоден із суб’єктів формування ВРП не висловився в підтримку законопроєкту № 5068, окрім міжнародників та незначної кількості ГО, які активно лобіюють цей законопроєкт у Парламенті.

6. Блокування роботи ВРП призведе до колапсу судової влади

Законом на ВРП покладено виконання більш ніж 20 функцій. У разі якщо ВРП припинить роботу, у судовій владі зупиняться усі ключові процеси. Це стосується фінансування, навантаження, ЄСІТС, забезпечення судів, представництва інтересів суддівського корпусу, звільнення та переведення суддів, міжнародного партнерства тощо. Також призупиниться виконання дисциплінарної функції, яку покладено на Дисциплінарні палати ВРП.

Наразі майже 2 роки не працює ВККСУ, що призвело до кадрового голоду, шаленого навантаження суддів та, як наслідок, проблем із доступом громадян до правосуддя.

У разі якщо ВРП як ключовий орган судової влади припинить свою роботу, це може призвести до колапсу судової влади в цілому.

Однак ця «судова реформа» жодним чином не розв’язує реальних проблем, які необхідно вирішувати у судах щодня. Насамперед це фінансування, кадровий дефіцит суддів та працівників апаратів судів, цифровізація судочинства, низькі заробітні плати працівників апаратів судів, жахливий матеріально-технічний стан багатьох судів у країні.

7. Зміна прізвищ – це «справжня судова реформа»?

Наразі ми бачимо, що запропоновані законопроєктом № 5068 зміни, які дехто називає «судовою реформою», жодним чином не вирішують поточні проблеми і тим більше не мають на меті концептуальні зміни.

Законопроєкт наділяє функцією здійснення тотального контролю міжнародників та експертів, які існуватимуть та діятимуть всупереч Конституції України та виконуватимуть функцію з «очищення» ВРП від діючих членів і в такий спосіб узурпують судову владу у країні.

Така «судова реформа» приречена на провал, скасування, призведе до втрати часу, грошей та безповоротної втрати довіри громадян до влади в Україні, насамперед судової.

Вища рада правосуддя закликає народних депутатів України переглянути ключові питання законопроєкту № 5068, які стосуються ролі міжнародних експертів у формуванні державних органів України.

Вища рада правосуддя закликає не допустити розбалансування та колапс судової влади в Україні та сподівається на формування ВККСУ та ВРП на засадах Конституції та законів України, відповідно до норм міжнародного права.